• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка психолога
• Підтримка дітей у воєнний період

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Війна вносить свої корективи в наше життя та приносить розгубленість, тривогу, страх, злість та апатію. У цей період дуже важливо сприяти збереженню психологічного здоров'я Ваших дітей. Їхнє життя та безпека безпосередньо залежать від того, чи допомагають їм у складних ситуаціях.

Пропонуємо кілька порад, дотримання яких допоможе підтримати дитину в цей непростий час:

1. Будьте поруч. Обіймайте свою дитину, співпрацюйте разом з нею у якійсь діяльності, спілкуйтеся.

2. Будьте прикладом. Діти дивляться на нас та наслідують наші дії та вчинки. Не обов’язково бути «ідеальним» прикладом, важливо те, що ми не здаємося та постійно йдемо вперед.

3. Спілкуйтеся зі своєю дитиною. Для дітей дуже важливо, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цей час. Необхідно говорити з дітьми з повагою, слухати їх, та відповідати як можемо і бути чесними.

4. Долучайте дитину до будь-якої корисної дії. Життя не повинно проходити повз нас.

5. Потрібно відновлюватись. У режимі дня дітей обов’язково повинні бути сон, їжа, час на гру, рухова активність і щось цікаве.

Корисні посилання для збереження психологічного здоров’я дітей під час воєнних дій.

Як допомогти дитині відновити відчуття безпеки? Рекомендації для батьків.

Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження

Команда Міністерства освіти і науки підготувала та оприлюднила підбірку корисних матеріалів для батьків, які стануть у пригоді при спілкуванні з дітьми дошкільного віку, які опинилися в складних обставинах внаслідок збройної агресії російської федерації та оголошення в Україні воєнного стану.

Поради із підтримання психічного і фізичного здоров'я, безпеки, харчування, освіти та розвитку від ЮНІСЕФ

Анімація для самих маленьких. Як можна розповісти про сирену

Що робити, коли лунає сирена?

Стійкість для стійких

(Ідея та зміст практик: Светлана Ройз та Halyna Tytysh)

Канал YouTube-канал Filancy Marketing

Тривога — це емоційне переживання на невідомість. Вона пов'язана з майбутнім, з думками про нього, де психіка несвідомо мобілізується для подолання потенційно небажаної ситуації.

КНИЖКИ ТА АУДІОКАЗКИ, ЩОБ ВІДВОЛІКТИ ДІТОК

Книжка заспокоює: що почитати дитині, поки триває війна

---

У Telegram-каналі Павлуша і Ява можна завантажити аудіоказки, які також будуть доступні без Інтернету.

Ще один Telegram-канал з аудіоказаками українською. Усі аудіоказки можна завантажити і слухати без зв’язку.

Yakaboo відкрили безкоштовний доступ до аудіо- та електронних книжок в мобільному додатку.

Ігри для зняття стресу у дітей ВІД СВІТЛАНИ РОЙЗ

ЯК БАТЬКАМ ПІДТРИМАТИ

ДІТОК В УКРИТТІ

1. Розкажіть про план дій:

- Складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині інструкцію щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.

- Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті: що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти краще сприймають, якщо це буде візуалізовано).

2. Як ти почуваєшся?

- Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо, щоб дитина проговорювала, ставила запитання, проявляла свої емоції.

- Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути її до вербальної комунікації та активної діяльності.

Для цьогопоставте 3 запитання і чекайте відповіді. Наприклад:

Тебе звати Наталя, так?

Ти зараз стоїш, так?

Ти одягненав червону кофтину, так?

- Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати груабо ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти.

- Реагуйте на потреби та задовольняйте їх за можливості. Це поверне дитину до відчуття безпеки.

3. Розкажи, що ти відчуваєш

Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, фрази "не переживай" чи "тобі не варто злитись" не заспокоять дитину.

Натомість скажіть:"Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся". Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.

У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: "все буде добре", "нічого не станеться", натомість скажіть: "що б не сталось, головне – ми разом".

- Якщо діти грають чи малюють "війну" – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, ричи, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги й напруги.

4. Дозволь обійняти тебе

Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:

"Обійми метелика"— дитина обіймає свої плечі двома руками й може себе поплескати по плечах.

"Водоспад"— дорослий підходить до дитини й руками погладжує з плечей і до поясу, наче знімаючи щось з плечей.

"Кокон"— права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.

Допомогти вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу може стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками "А", "О", ефективним також є дихання животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможе знизити рівень впливу події та стресу на організм.

5. Який у нас режим дня?

У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. Від самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики, проговорюйте та відтворюйте послідовність дня.

6. Я піклуюсь про тебе і про себе

- Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій.

- Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості, поспілкуйтесь з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.

7. Ми з усім справимося!

- Обережно закінчуйте розмови. Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову, оцініть емоційний стан та рівень фізичної реакції: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння, завершуйте на позитивному. Створюйте спільні традиції завершення дня (обійматися, молитися, пити чай або ж співати).

- Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини.

- Надавайте дитині лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.

Добірка корисних ігор для дітей:

грайте в бомбосховищі, метро і вдома

Повернення до себе:

• Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.
• «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

• Вирощуємо «великі ноги».
• Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.
• Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.
• Тремося носами, плечима, ліктями.
• Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

• Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).
• Пограти з конструктором.
• Ліпимо тварину, якої в природі не існує.
• Ліпимо маску і кривляємося.
• Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!».
Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Рукостискання».
Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб».
Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання?

• Малюйте будиночок — на відчуття меж, на безпеку, майбутнє.
• Групові малюнки — відчуття спільності.
• Можна намалювати страхи і спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці).
• Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном.
• Малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

Як розмовляти з дитиною, якщо під час війни хтось загинув?

Якщо хтось загинув, простими словами і чесно відповідайте на запитання дитини про нього і про те, що сталося. Смерть найближчих людей діти переживають по-різному, залежно від віку, але щоб змиритися з подією, багатьом з них потрібна допомога психолога. Це нормально.

Якщо ваша дитина вже перейшла в підлітковий вік і після смерті когось із рідних чи знайомих стала апатичною, неактивною, скаржиться, що зникла енергія і нічого не хочеться робити, худне — це ознака депресії. Підліток може почати культивувати біль за померлим просто щоб перевести фокус уваги і пережити. Адже страждання під час переживання втрати — нестерпні.

Що можна робити?

• писати листи померлому;
• створити книгу пам’яті, де будуть фотографії людини і якісь пам’ятні дрібниці;
• створити «вівтар любові».

Дозвольте собі розділити це горе з дитиною на двох. Поплачте разом, якщо вийде. Скажіть хлопчику, що не варто забороняти собі почуття. Бо якраз не плакати — неприродно для організму.

Якщо дитина сумує за будинком, якщо довелося його залишити, або за улюбленими іграшками чи речами — дозвольте виражати смуток і плакати: «Дійсно сумно, що ти втратив(ла)…» За можливості спробуйте щось знайти натомість і втішити. Наприклад, придумайте казку, як стара іграшка прийшла до чарівника і перетворилася на нову. Їй можна залишити ім’я колишньої іграшки — був кіт Васько, а став Ведмідь Василь. Велосипед перетворився на новий самокат і в тому ж дусі.

Переведіть увагу дитини на інші заняття, навчіть нових ігор. Дотримуйтеся звичних ритуалів — наприклад, казка перед сном.

Дитина поводиться нетипово. Що із цим робити?

Якщо дитина поводиться так, немов не відчуває жодних почуттів (радості чи смутку).

Що з нею відбувається?

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Посидьте з дитиною, притисніть її до себе, обіймайте частіше. Якщо можете — оберніть її почуття на слова. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

Поясніть дитині й те, що сталося. Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. Прості способи повернутися до реальності — ігри з конструктором, ліплення, малювання відбитками ніг і рук.

Дитина дуже часто плаче

Що з нею відбувається?

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

Дитина починає поводитись необережно, робить щось потенційно небезпечне

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки.

Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

Дитина лякається чогось, чого не боялася раніше

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

У підлітка труднощі зі сном: сон переривчастий, сняться кошмари, підліток боїться спати один

У перші місяці після сильного стресу кошмари — нормальне явище. Під час сну мозок інтенсивно обробляє інформацію про події, що відбулися. Однак якщо кошмар повторюється багато разів чи надто правдоподібний — доведеться згодом звернутися до психолога.

Уривчастість сну частіше викликається тривогою, якоюсь незавершеною справою чи спазмуванням м’язів, через яке складно розслабитись. Підлітку можна дозволити спати разом із вами, але поясніть, що це — одноразово та попросіть розповісти про сон, що повторюється знову і знову, але без подробиць (тільки якщо підліток сам захоче). Поясніть, що так працює мозок. Розкажіть про те, що ви теж відчували страх, відчували себе безпорадно, і це нормально.

Придумайте порядок відходу до сну, який виконуватиметься за будь-яких обставин, і оголосіть, що він має бути дотриманий щодня. Тоді підліток точно знатиме, чого чекати. Обійміть і скажіть, що ви нікуди не пропадете. Ключова фраза: «Я з тобою, я поруч».

Гарна новина:

Психіка дітей і підлітків має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Стаття створена на основі книги «Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей» та за матеріалами фонду «Глобальна Ініціатива в Психіатрії», практичними порадами Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих.

ЧИМ ЗАЙНЯТИ ДИТИНУ,

АБО ІГРИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Під час війни це питання здається не дуже актуальним, бо на першому місці безпека. Але, не зважаючи ні на що, діти остаються дітьми, радіють, що тепер вони багато часу проводять з мамою, і що тут зараз не дуже «бухає» (я дуже на це сподіваюсь).

Вам пропонуються ігри, які будуть спрямовані на пізнавальний розвиток, уяву, зняття напруги, зменшення тривоги, фізичну активність.

Гра з ґудзиками.

Застібання/розстібання; чим схожі, чим відрізняються; сільки ґудзиків є на одязі у дитини, а у мами, у друга? Де ґудзик знаходиться (праворуч, ліворуч, зверху, знизу, за чим, під чим?)? Знайди ґудзик, де сховався? Який ґудзик самий красивий, чому?

Природа.

Розглядайте небо (які кольори, образи ви бачите, на що вони схожі?)

Спів птахів (про що поють, про що говорять пташки?)

Тріщини в землі, на що схожі, куди ведуть?

В цих вправах на уяву спочатку може знадобиться допомога дорослого, розкажіть дитині, на що вам схожий цей образ і чому.

Малювання дороги.

Можно малювати крейдою на асфальті, в бомбосховищі на стелях, на землі паличкою, пальцями. Також такі дороги можна знаходити в тріщинах. Не малювати, а викладати з ґудзиків, пакетиків, мотузок.. Малювати дітям, з дітьми, потім з ними обговорювати, звідки дорога, куди веде, хто може зустрітися на дорозі, хто може допомогти?

Ця гра-практика про шляхи виходу з кризи.

Малювання ногами.

Придумати з дитиною історію, образ і намалювати ногами на землі, піску.

Ця гра допоможе зняти, або зменшити відчуття постійної тривоги, стресу.

Гра Мокре цуценя.

Дитині треба уявити, що він саме гарне цуценя у світі. Він вміє плавати, пригати, бігати, і якраз щойно вийшов з води. А ще він вміє краще за всіх отрушуватися. Да так, що і рушник не знадобиться. Він трусе ногами, руками, тулубом, головою. Пригає, струшує «краплі» спочатку в один бік, потім в інший, швидко, повільно. А ще можно вимовляти якісь звуки!

Ця гра допомогає зняти напругу в тілі, розслабитись та заспокоїтись.

Корисні практичні завдання для розвитку дитини

Завдання на розвиток логіки, уваги для малюків

Шановні дорослі, грайте з дітьми, допоможіть їм впоратись з почуттями які вони відчувають в цей нелегкий час.

Коментарi